Виробник, країна: ТОВ "Ніко", м. Макіївка, Донецька обл., Україна
Міжнародна непатентована назва: Magnesium sulfate
АТ код: B05XA05
Форма випуску: Розчин для ін'єкцій 25 % по 5 мл або по 10 мл в ампулах № 10
Діючі речовини: 1 мл розчину містить: 250мг магнію сульфату гептагідрату
Допоміжні речовини: Натрію гідроксид 1 М розчин, вода для ін'єкцій
Фармакотерапевтична група: Засоби, які стимулюють рецептори слизової оболонки кишечнику
Показання: Гіпертонічний криз, шлуночкові порушення ритму серця (тахікардія типу «пірует»); судомний синдром; еклампсія, гіпомагніємія, підвищена потреба в магнії;
– у комплексній терапії передчасних пологів, стенокардії напруги, при отруєнні солями важких металів, тетраетилсвинцем, розчинними солями барію (антидот).
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 2р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/9904/01/01
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосування|вживання|
препарату
МАГНІЮ
СУЛЬФАТ
(MAGNESIUM SULFATE)
Склад:
діюча
речовина: magnesium sulfate;
1 мл
розчину
містить
розчину
містить 250мг
магнію сульфату
гептагідрату;
допоміжні
речовини: натрію
гідроксид 1 М розчин,
вода для
ін'єкцій.
Лікарська
форма. Розчин для
ін'єкцій.
Фармакотерапевтична
група. Розчини
електролітів.
Код АТC В05Х А05.
Клінічні
характеристики.
Показання|показники,показання|.
Гіпертонічний
криз,
шлуночкові
порушення
ритму серця
(тахікардія типу
«пірует»); судомний
синдром;
еклампсія,
гіпомагніємія,
підвищена
потреба в
магнії;
– у комплексній
терапії
передчасних
пологів, стенокардії
напруги, при
отруєнні
солями
важких
металів,
тетраетилсвинцем,
розчинними
солями барію
(антидот).
Протипоказання.
Підвищена
індивідуальна
чутливість
до компонентів
препарату;
артеріальна
гіпотензія,
виражена|виказана,висловлена|
брадикардія
(ЧСС нижче 55
ударів на хв),
атріовентрикулярна
блокада,
стани, що
обумовлені
дефіцитом
кальцію та
пригніченням
дихального
центру,
кахексія,
порушення
функції нирок|бруньок|,
виражена|виказана,висловлена|
печінкова і
ниркова
недостатність,
міастенія,
злоякісні
новоутворення,
період
годування
груддю.
Спосіб
застосування|вживання|
та дози. Призначають
внутрішньом'язово,
внутрішньовенно
повільно|повільно|
або у вигляді
внутрішньовенної
інфузії. Кратність
введення|вступу|
та дози
індивідуальні
залежно від
показання |показників,показань|та
терапевтичного
ефекту. При
інфузійному
введенні|вступі|
препарат
розводять 0,9%
розчином
натрію
хлориду або 5%
глюкози. При внутрішньовенній
ін'єкції
швидкість
введення|вступу|
звичайно не
повинна
перевищувати
150 мг/хв (0,6 мл|/хв), за
винятком
лікування |показників,показань|аритмій
та еклампсії
вагітних.
Гіпомагніємії.
При
помірно вираженій|виказаній,висловленій|
гіпомагніємії| (0,5-0,7
ммоль/л) вводять|запроваджують|
дорослим по 4
мл| (1 г
магнію
сульфату) внутрішньом'язово
кожні 6 годин.
При
тяжкій|тяжкій|
гіпомагніємії| (< 0,5
ммоль/л) при
внутрішньом'язовому
введенні |вступі|
сумарну дозу
підвищують до 1 мл|/кг (250
мг/кг) і
вводять|запроваджують|
частинами|частками|
протягом | 4
годин. У
вигляді
внутрішньовенної
інфузії при
тяжкій|тяжкій|
гіпомагніємії|
20 мл|
препарату (5 г
магнію
сульфату)
додають|добавляють| до 1 л 0,9 %
розчину
натрію
хлориду або 5 %
глюкози і вводять|запроваджують|
протягом не
менше 3 годин.
Максимальна
добова доза
при
внутрішньовенному
введенні|вступі|
становить 72 мл| (18
г). При необхідності
інфузії
повторюють
протягом декількох
діб.
Артеріальна
гіпертензія. При
артеріальній
гіпертензії I-II стадії
вводять|запроваджують|
щодня
внутрішньом'язово
по 5 - 10 - 20 мл. Курс
лікування – 15 - 20
ін'єкцій, при
цьому, разом
і|поряд
з,поряд із|з
зниженням
рівня
артеріального
тиску|тиснення|
може спостерігатися
зменшення вираженості|виказаний,висловлений|
стенокардії.
Гіпертонічний
криз. Вводять|запроваджують|
по 10 - 20 мл|
внутрішньом'язово
або
внутрішньовенно
струминно
повільно.
Аритмії
серця. Для
купірування
аритмій
вводять|запроваджують|
внутрішньовенно
4 - 8 мл| (1 - 2 г
магнію
сульфату)
протягом 5 - 10 хв,
при
необхідності
ін'єкцію
повторюють (сумарне
введення|вступ| до 4 г
магнію сульфату).
Можливо
введення|вступ|
спочатку в
дозі
навантаження
8 мл|
протягом не
менше 5 хв з|із|
подальшою|наступною|
інфузією 20 мл|
препарату,
розведеного|розлученого|
розчином 0,9 %
натрію
хлориду або 5 %
глюкози,
протягом не
менше 6 годин,
або спочатку
8 мл|
протягом не
менше 30 хв з|із|
подальшою|наступною|
інфузією
протягом не менше
12 годин.
Ішемічний
інсульт. По 10 - 20 мл|
внутрішньовенно
протягом 5 - 7
діб.
Судомний
синдром. Дорослим
призначають 5
- 10 - 20 мл|
внутрішньом'язово.
Дітям вводять|запроваджують|
внутрішньом'язово
з|із|
розрахунку 0,08 - 0,16
мл|/кг
(20 - 40 мг/кг).
Токсикоз
вагітних. По
10 - 20 мл| 1 - 2
рази на добу
внутрішньом'язово
(можна поєднувати|сполучати|
з|із| одночасним
прийомом нейролептиків|).
При
прееклампсії| або
еклампсії
вводять|запроваджують|
внутрішньом'язово
або
внутрішньовенно.
Спочатку
одноразово|однократно|
внутрішньом'язово
вводять|запроваджують|
по 10 мл|
в кожну
сідницю, або
внутрішньовенно
16 мл| (4 г
магнію
сульфату)
протягом 3 - 4 хв.
Далі
продовжують
вводити|запроваджувати|
внутрішньом'язово
16 - 20 мл| (4 - 5 г)
кожні 4
години або
внутрішньовенно
краплинно 4 - 8
мл/год (1 - 2 г/год)
при
постійному
контролі
сухожильних
рефлексів та
функції
дихання.
Терапію продовжують
до припинення
нападу|приступу|.
Максимальна
добова доза –
40 г
магнію
сульфату, при
порушенні
функції нирок|бруньок|
– 20 г/48 годин.
Знеболення
пологів. По 5 - 10 - 20
мл|
внутрішньом'язово,
у разі
потреби
комбінують
магнію сульфат
з|із|
аналгетиками.
Затримка
сечовиведення.
При
затримці
сечовививедення
та свинцевій
коліці
вводять|запроваджують|
внутрішньом'язово
5 - 10 мл|
препарату
або
внутрішньовенно
5 - 10 мл|
розведеного|розлученого|
у 5 разів 25 %
розчину
магнію
сульфату
(призначають
також у
вигляді клізми).
Як
антидот. При
інтоксикації
ртуттю,
арсеном,
тетраетилсвинцем|
вводять|запроваджують|
внутрішньовенно
по 5 - 10 мл|
розведеного|розлученого|
у 2,5 - 5 разів 25 %
розчину
магнію
сульфату.
При
отруєнні
розчинними
солями|соль| барію вводять|запроваджують| 4 - 8 мл|
внутрішньовенно або
промивають
шлунок 1 %
розчином
магнію сульфату.
Новонароджені.
При
внутрішньочерепній|внутрішньочерепній|
гіпертензії
та тяжкій|тяжкій|
асфіксії у|
новонароджених
вводять|
внутрішньом'язово,
починаючи|розпочинаючи,зачинаючи|
з|із|
дози 0,2 мл|/кг на
добу,
підвищуючи
дозу на 3 - 4-ту добу
до 0,8 мл|/кг на
добу,
протягом 3 - 8
діб у
комплексній
терапії. Для
ліквідації
дефіциту
магнію у|в,біля|
новонароджених
призначають
по 0,5 - 0,8 мл|/кг 1
раз на добу
протягом 5 - 8
днів.
Порядок|лад|
роботи| з|із|
ампулою:
1.
Відокремити
одну ампулу
від блоку і
струснути її,
утримуючи за горлечко
(рис. 1).
2. Стиснути
ампулу рукою,
при цьому не
повинно
відбуватися витікання
препарату, і
обертаючими
рухами
звернути і
відокремити
головку (рис. 2).
3. Через отвір,
що утворився,
негайно
з’єднати
шприц з
ампулою (рис. 3).
4.
Перевернути
ампулу і
повільно
втягнути в шприц
її вміст (рис. 4).
5. Надіти
голку на
шприц.
Рис.1
Рис. 2
Рис.3
Рис.4
Побічні
реакції. З
боку
серцево-судинної
системи: артеріальна гіпотензія,
брадикардія,
порушення
провідності,
відчуття
жару,
пітливість,
задишка.
З боку нервової
системи: пригнічення
дихання,
головний
біль, слабкість,
глибока седатація|,
зниження
сухожильних
рефлексів,
диплопія,
тривога.
З
боку органів
травлення: нудота,
блювання.
З
боку
сечостатевої
системи: поліурія|поліурія|.
Ранні
симптоми
гіпермагніємії|: брадикардії,
диплопія,
раптовий
приплив|приплив|
крові до
обличчя|обличчя,лиця|,
головний
біль,
зниження
артерільного
тиску,
нудота, задишка,
нерозбірлива
|змазана|мова|промова|,
блювання, слабкість.
Передозування.
Симптоми:
ознаки
гіпермагніємії
| у
порядку|ладі|
підвищення
концентрації
магнію в
сироватці
крові:
зниження глибоких
сухожильних
рефлексів (2-3,5
ммоль/л), подовження|видовження|
інтервалу PQ та
розширення
комплексу QRS на ЕКГ
(2,5-5 ммоль/л),
втрата
глибоких
сухожильних
рефлексів (4-5
ммоль/л), пригнічення
дихального центру
(5-6,5 ммоль/л),
порушення провідності серця (7,5
ммоль/л), зупинка
серця (12,5
ммоль/л); крім
того –
гіпергідроз,
тривога,
виражений|виказаний,висловлений|
седативний| ефект,
поліурія|поліурія|,
атонія матки.
Лікування:
специфічним
антидотом є|з'являються,являються|
препарати
кальцію
(кальцію
хлорид або
глюконат|), які
вводять|запроваджують|
внутрішньовенно
повільно|повільно|.
При помірній
гіпермагніємії|
можливо
призначення
фуросеміду|.
Пригнічення
дихання
усувають введенням|вступом|
внутрішньовенно
5-10 мл| 10%
розчину
кальцію
хлориду,
інгаляцією
кисню,
штучною
вентиляцією
легенів. У тяжких|тяжких|
випадках
показаний перитонеальний|
діаліз або
гемодіаліз.
Призначення
симптоматичних
засобів, що
коригують|
функції
серцево-судинної
та
центральної нервової
системи.
Застосування|вживання|
у період
вагітності
та годування
груддю. При
вагітності магнію
сульфат
застосовують
з|із|
особливою
обережністю
з
урахуванням|з
врахуванням|
концентрації
магнію у
крові, в тих випадках,
коли
очікуваний|сподіваний|
терапевтичний
ефект
перевищує
потенційний
ризик для
плода. При
знеболюванні
пологів слід
враховувати
можливість|спроможність|
пригнічення
скоротливої|скорочувальної|
здатності|здібності|
м'язів матки,
що вимагає
застосування|вживання|
пологостимулюючих| засобів.
При
необхідності
застосування|вживання|
в період
лактації
грудне
годування
слід припинити.
Діти. Слід
враховувати,
що у|в,біля|
новонароджених
сповільнена|уповільнена|
екскреція
магнію, тому
при
перевищенні
швидкості
введення|вступу|
та дози
препарату
можлива
гіпермагніємія|, хоча
загалом дане
ускладнення
розвивається
рідко.
Особливі
заходи
безпеки. Перед
початком
терапії слід
визначити
рівень
магнію в
крові. У дорослих
нормальний
рівень
магнію у
плазмі
становить 0,75-1,26
ммоль/л.
При
застосуванні|вживанні|
препарату
слід
враховувати,
що підвищення
виділення магнію
із|із|
сечею
відбувається
при
збільшенні
позаклітинної
рідини,
розширенні
ниркових
судин|посудин|,
гіперкальціємії|,
підвищеному
виведенні
натрію із|із|
сечею, при
призначенні
осмотичних
сечогінних
(сечовина,
маніт,
глюкоза),
«петльових»|петльових|
сечогінних
(фуросемід|,
етакринова|
кислота,
тіазиди|), при прийомі
серцевих|сердечних|
глікозидів,
кальцитоніну,
тиреоїдину,
при тривалому
введенні|вступі|
дезоксикортикостерону
ацетату
(більше 3-4 діб).
Уповільнення
виведення
магнію
спостерігається
при введенні|вступі|
паратгормону.
При нирковій
недостатності
виведення
магнію
уповільнюється,
а при
повторних введеннях|вступі|
може настати |настати|його
кумуляція.
Інфекції
сечовивідних
шляхів|колій,доріг|
прискорюють
преципітацію
аміачно-магнієвих
фосфатів, при
цьому
тимчасово не
рекомендується
магнезіотерапія|. При
порушенні
виведення
магнію після
парентерального
введення|вступі|
магнію
сульфату
можлива гіпермагніємія|.
З|із|
обережністю
застосовують
при
міастенії та
захворюваннях
органів
дихання. При
тривалому
застосуванні|вживанні|
препарату
рекомендується
моніторинг
серцево-судинної
системи,
сухожильних
рефлексів,
функції
нирок|бруньок|
та частоти
дихання.
Особливості
застосування|вживання|.
Внутрішньовенне
введення|вступ|
магнію
сульфату
проводять повільно|повільно|:
при надто
високій |занадто|швидкості
введення|вступу|
можлива
гіпермагніємія| (симптоми
- нудота,
парестезії,
седативний| ефект,
гіповентиляція
аж до апное,
зниження
глибоких
сухожильних
рефлексів).
Одночасне парентеральне
введення|вступ|
вітаміну В6
та інсуліну
підвищують
ефективність
магнезіотерапії|.
При
необхідності
одночасного
внутрішньовенного
введення|вступу|
магнію
сульфату та
препаратів
кальцію, їх
слід вводити|запроваджувати|
в різні вени,
при цьому
треба
враховувати, що
рівень
магнію
залежить від
рівня
кальцію в
організмі.
Здатність
впливання на
швидкість
рекції при
керуванні |спроможність|автотранспортом
або іншими
механізмами. Пацієнти
повинні бути
попереджені
про необхідність
дотримуватися
обережності
при роботі з|із|
потенційно
небезпечними
механізмами
та при
керуванні
автотранспортом,
оскільки|тому що|
препарат
чинить
седативну| дію.
Взаємодія
з|із|
іншими
лікарськими
засобами та
інші види взаємодії.
Іони
кальцію мають
антагоністичну
дію стосовно
іонів магнію,
що
призводить|призводить,наводить|
при
одночасному
їхньому застосуванні|вживанні|
до зниження
фармакологічних
ефектів магнію
сульфату.
Підсилює|посилює|
дію лікарських
засобів, що
пригнічують
центральну нервову
систему
(наркотики,
аналгетики). |При
одночасному
застосуванні|вживанні|
міорелаксантів
та
ніфедипіну
підсилюється
|посилюють|нейром'язова
блокада. Барбітурати,
наркотичні
аналгетики
та антигіпертензивні
засоби
підвищують
вірогідність|ймовірність|
пригнічення
дихального
центру.
Серцеві|сердечні|
глікозиди
підвищують
ризик розвитку
порушення
провідності
та
атріовентрикулярної
блокади.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка.
При
парентеральному
введенні|вступі|
виявляє|робить,виявляє,чинить|
гіпотензивну,
артеріолодилятуючу|,
антиаритмічну,
седативну|,
протисудомну,
діуретичну,
спазмолітичну,
токолітичну |дію.
Поповнює дефіцит
магнію в
організмі, є|з'являється,являється|
фізіологічним
антагоністом
кальцію. Регулює|змінні|
процеси обміну,
нейрон-хімічну|
передачу та
м'язову
збудливість,
перешкоджає
надходженню|вступу|
іонів
кальцію
через
пресинаптичну|
мембрану,
знижує кількість
ацетилхоліну
у
периферичній
та
центральній
нервовій
системі,
виявляє|робить,виявляє,чинить|
залежно від
дози седативний|,
снодійний|снотворні|
або
наркотичний
ефекти,
володіє
спазмолітичною
дією. Знижує
збудливість
дихального
центру; при
введенні|вступі| у
високих
дозах може
спричиняти|спричинити|
пригнічення
дихання.
Гіпотензивна
та
антиаритмічна
дія магнію
обумовлена
зниженням
збудливості
кардіоміоцитів,
відновленням
іонної
рівноваги, стабілізацією
клітинних|кліткових|
мембран, порушенням
натрієвого потоку|току|,
повільного
вхідного
кальцієвого
потоку|току| та
одностороннього|однобічного|
калієвого
потоку|току|,
розширенням
коронарних
артерій, зниженням
загального|спільного|
периферичного
опору судин|посудин|,
агрегації
тромбоцитів,
а також
спазмолітичним
та седативним|
ефектами.
Седативна| та
протисудомна
дія магнію
пов'язана із
зменшенням
вивільнення
ацетилхоліну
з|із|
нервово-м'язових
синапсів,
пригніченням
нервово-м'язової
передачі,
прямим
пригнічуючим
впливом на
центральну
нервову
систему.
Токолітична
дія
розвивається
внаслідок
пригнічення |скорочувздатності
до скорочення|здібності|
міометрія
(зниження
поглинання,
зв’язування|зв'язування|
та розподілу
кальцію у
клітинах|клітинах|
гладкої
мускулатури),
розширення
судин|посудин|
та посилення
кровотоку у
матці. Магній
виявляє|робить,виявляє,чинить|
спазмолітичну
дію при
затримці
сечовиведення,
є|з'являється,являється|
антидотом
при
отруєннях
солями|соль|
важких|тяжких| металів.
Системні
ефекти
розвиваються
майже миттєво
після|потім|
внутрішньовенного
та через 1 годину після|потім|
внутрішньом'язового
введення|вступу|,
тривалість
їх становить
30 хв та 3-4 год
відповідно.
Фармакокінетика|. Проходить
через гематоенцефалічний |
бар'єр та
плаценту,
надходить|надходить|
у грудне
молоко,
концентрація
в якому в 2
рази
перевищує
концентрацію
у плазмі. Виводиться
нирками|бруньками|,
швидкість
ниркової
екскреції
пропорційна|пропорціональна|
концентрації
у плазмі та
рівню
клубочкової
фільтрації.
Концентрація
у плазмі, при
якій
розвивається
протисудомна
дія, становить
- 2-3,5 ммоль/л.
Фармацевтичні
характеристики.
Основні
фізико-хімічні|фізико-хімічні|
властивості: прозора
безбарвна|безколірна|
рідина.
Несумісність:
Фармацевтично
несумісний
(утворюється
осад) з|із|
препаратами
кальцію,
етанолом (у
високих концентраціях),
карбонатами,
гідрокарбонатами
та фосфатами
лужних
металів,
солями|соль|
арсенової
кислоти,
барію,
стронцію,
кліндаміцином|
фосфатом,
гідрокортизоном
натрію
сукцинатом|,
поліміксином
В сульфатом,
прокаїном|
гідрохлоридом|,
саліцилатами| та тартратами|.
Термін
придатності. 2 роки.
Умови
зберігання. Зберігати у
недоступному
для дітей
місці, в
оригінальній
упаковці, при
температурі
не вище 25 оС.
Упаковка.
По 5 мл або 10
мл в ампулах
поліетиленових
№ 10.
Категорія
відпуску|відпуску|.
За
рецептом.
Виробник. ТОВ «НІКО».